Модрина японська

Модрина японська – вічнозелене дерево з широкопірамідальною формою крони. Один із найбільш декоративних видів модрини завдяки своїй оригінальній багатоповерховій формі крони, котра більше нагадує за зовнішнім виглядом крону сосни, своєму яскравому забарвленню кори та покрученим гілкам, блакитно-зелена довга хвоя є справжньою окрасою модрини японської.

Модрина  – швидко ростуче дерево, в молодому віці щорічний приріст дорівнює 25 – 30 сантиметрів. В десятирічному віці висота модрини дорівнює 2,5 – 3,0 метра, ширина крони – 1,0 – 1,5 метра. В дорослому віці модрина досягає 35 метрів в висоту, в природі діаметром крони до 15 метрів. Рахується довгожителем серед дерев, в природніх умовах живе в середньому 400 років.

Хвоя в модрини японської довга, від 1,5 до 3- 4 сантиметрів завдовжки, зібрана в пучки по 20-45 штук, м’яка на дотик, синьо-зеленого кольору весною і влітку, розпускається пізніше від хвої інших видів модрини. Пізньої осені набуває яскраво-золотого відтінку. Опадає пізно, на початку листопада. В модрини японської дуже гарні гілки, довгі, товсті, розташовані відносно стовбуру майже горизонтально, завдяки їм дерево має незвичайну будову крони, крім того кора на стовбурі тонка, з повздовжніми тріщинами, червоно-бурого відтінку, такого ж червонуватого відтінку молоді пагони.

Шишки округлої форми, до 3,5 сантиметрів завдовжки. Насінні луски з відвернутими краями. Покривні луски не помітні. Насінини дозрівають у вересні. Репродукує з 15-ти річного віку. Спочатку шишки жовтувато-зеленого кольору, дуже схожі за формою на маленькі троянди, потім відтінок змінюється на коричневий.  Морозостійкість висока, витримує морози до -35 градусів за Цельсієм.

Освітленність та грунти: Світлолюбива, з легкістю переносить напівтінь. Не вибаглива до родючості грунту, однак краще росте на глибоких, дренованих кислих або слабо кислих суглинкових або субпісчаних  грунтах з помірним зволоженням.

Об’єм горщика – С7